dsc_0401_4c9bc

“Кожен добрий вчинок – це преображення світу”, – о. Степан Сус про акцію “Фруктовий кошик для захисника України”

У Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (м. Львів, вул. Театральна, 11) до свята Преображення Господнього проводять акцію «Фруктовий кошик для Захисника України». Про цю акцію та її значення поговорили з настоятелем Гарнізонного храму св. апп. Петра і Павла, головою Центру військового капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ, отцем Степаном СУСОМ.

– Отче, а чому ж акцію «Фруктовий кошик для Захисника України» вирішили проводити саме у Гарнізонному храмі Львівської архиєпархії УГКЦ?

Ми кожного року організовуємо таку акцію. Навіть тоді, коли ще не було війни, ми організовували схожу акцію для військовослужбовців. Метою цієї акції є підтримка захисників України ­- тих, хто перебуває в зоні АТО, і тих, які зараз проходять навчання на полігоні. Минулого року ми придбали понад тонну фруктів, які були тут освячені і передані в зону АТО. Для воїнів це також є жест нашої солідарності, адже вони зможуть відчути, що люди таки про них турбуються, переживають, є разом з ними і готові поділитися тими плодами, за які ми приносимо вдячність Богові на свято Преображення Господнє. А чому в Гарнізонному храмі? Тому що ми завжди це робили і тематично маємо обов’язок подбати про наших військовослужбовців в це свято. Подібні акції ми робимо і в День святого Миколая, і на Спаса, та в Різдвяний час. Ми всіма силами намагаємося підтримати військовослужбовців, аби вони змогли відчути доброту та турботу людей.

– За чиєї підтримки відбувається акція?

За підтримки Фундації святого Миколая Центру Військового Капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ. Та допомагають всі прихожани, всі парафіяни та люди доброї волі. Кожен робить це в різний спосіб: хтось приносить фрукти, хтось здійснює пожертву фінансово.

– Чи відбувалися ще якісь акції за підтримки Фундації святого Миколая у Гарнізонному храмі?

Так, дуже навіть багато. По-перше, нам тематично є легше зібрати пожертви. По-друге, ідеєю фундації є популіризувати особу святого Миколая, адже він вчить та закликає нас робити добро не лишень 19 грудня, але й кожного дня. Добро ніколи не помирає, воно залишається жити в серцях багатьох людей. Зрештою, прикладом цьому є життя та вчинки святого Миколая Чудотворця, які ми стараємось наслідувати. Через Фундацію святого Миколая ми намагаємось постійно робити збір коштів для військовослужбовців, на їхні різні потреби, пов’язані з духовними речами. Тобто, це купівля вервиць, хрестиків, різних іконок, також розповсюдження церковних молитовників. В цей перелік також входять якісь поодинокі потреби військовослужбовців, які не мають відношення до АТО, але просто виникають в процесі їхньої життєдіяльності. Це, до прикладу, потреби чи якісь виклики, особливі чи ексклюзивні, але які все ж стосуються військовослужбовців чи членів їхніх сімей.

– Багато людей приходить підтримати акцію «Фруктовий кошик для Захисника України» до храму?

Надзвичайно багато. Такі акції об’єднають людей. Вони будують відповідальність між різними людьми з різними поглядами. Багато є навіть таких, які є невіруючими, але вони беруть участь в таких акціях. Я думаю, що навіть такі добрі акції чи вчинки тих людей, які не вірять, але шукають Бога в своєму житті, десь допомагають їм все ж таки бути ближчими з Богом і своїми вчинками міняти цей світ, адже кожен добрий вчинок – це преображення світу.

– Отче, скажіть, яку ж роль відіграє Церква в підтримці військових на сході України?

Церква покликана завжди бути поруч своїх вірних. Святе Письмо не засуджує і ніколи не засуджувало військової служби. Військовослужбовці – це також вірні Церкви і Католицька Церква, дбаючи про добро і спасіння людських душ, дбає також про захисників Батьківщини. Воїни покликані захищати мир і спокій країни. Ми перебуваємо в обставинах, коли зовнішній ворог намагається знищити нашу країну, посіяти ворожнечу серед населення. Тому, найперше, кожен військовослужбовець це той, хто виконує важливу місію – оборону, захист людського життя. І ми, як Церква, церква Христова, покликані бути поруч тих, хто захищає людські життя, підтримувати їх духовно, матеріально, і таким чином засвідчувати, що вони не є одинокими перед тими викликами і труднощами, які вони переживають в часи війни чи після неї. Знаємо, що є багато нелегких моментів у військовослужбовців, коли закінчується їхнє перебування в зоні АТО і вони повертаються до рідних домівок, до прикладу, до нашого затишного Львова. І бачачи усміхнені та щасливі лиця мирних мешканців, в них іноді з’являється агресія, адже вони наче потрапляють в інший вимір.

– Багато військових після повернення до рідної домівки звертаються по допомогу до священиків?

Так, і ми намагаємося зробити все, що у наших силах. Розумієте, якраз в таких складних ситуаціях людина й починає задумуватися над сенсом життя та намагається його відшукати. І це не тільки розмови. Ми і вінчаємо їх пари, також хрестимо їхніх дітей. Таким чином намагаємось їм показати, що життя продовжується, а війна так чи інакше закінчиться, ми в це віримо.

Інколи мені здається, що наші воїни, перебуваючи на війні, в обставинах пекла краще розуміють сенс життя і взагалі саме життя ніж ми, мирні люди, будучи тут і дивлячись на усе здалека.

Довідка

Підтримати спільний проект «Фруктовий кошик для Захисника України» можна, склавши грошову пожертву у скриньку Фундації св. Миколая у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла на вулиці Театральній (№11), у військовому храмі Стрітення Господнього на вулиці Батуринська (№1) та двох студентських храмах: Блаженного священномученика Олексія Зарицького на вулиці Лукаша (№3а) і Святого рівноапостольного князя Володимира Великого на вулиці Природній (№8а) Львівської архиєпархії УГКЦ.

risu.org.ua

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *