_dsc4979

Учасники Другої світової війни писали слова підтримки учасникам війни сьогодення – АТО

“Добрі слова можуть бути дуже короткі, але їхньому відлунню немає кінця…” – таким висловлюванням Матері Терези розпочалася чергова зустріч для людей літнього віку в БФ «Карітас-Київ» у рамках програми «Місце зустрічі: діалог». Ця зустріч була присвячена героям сьогодення – воїнам АТО. Саме про них сьогодні говорили, за них молилися, для них писали слова підтримки, виготовляли листівки.

Сьогодні український народ переживає нелегкі часи. На Сході України триває війна. Ллються сльози і кров. Для людей, які пережили Другу світову війну, поневіряння, полон, голод і холод, госпіталі, які дивилися смерті в очі, дуже боляче бачити і чути про те ж сьогодні. Вони думали, що більше війни не буде на нашій землі, але і їх не обійшли стороною події сьогодення. Вони розуміють, що переживають учасники АТО, тому захотіли висловити їм слова підтримки. Вони, як і колись, прагнуть МИРУ, не хочуть війни та просять Бога про припинення вогню, одужання поранених, звільнення полонених і порозуміння у суспільстві.

«Як хочеться прокинутися зранку і почути: ми перемогли! Як хочеться побачити веселку на світанку… під мирним небом на своїй землі», – зі сльозами на очах говорить Нінель Іванівна, яка пережила нелегкі часи у своєму житті під час Другої світової війни.

На зустрічі виготовляли листівки та писали слова вдячності пораненим воїнам АТО, які перебувають у госпіталях. Усі дуже хвилювалися і хотіли якомога точніше передати свої почуття та свої слова підтримки. Ось деякі з них:

«Нехай все найкраще буде з вами! Прошу Небо і землю допомагати вам, нашим захисникам! Ми любимо вас, ви наші рідненькі! Повертайтеся з перемогою! Нехай ніяка напасть не підходить до вас! З повагою Леонід Андрійович, який служив солдатом на Байконурі, а також брав участь у запуску Юрія Гагаріна в космос».

«Бажаємо воїнам – захисникам нашої рідної української землі доброго здоров’я, перемоги та благополуччя. Бажаєм повернення до рідної домівки, до рідних і друзів. Свого часу, у 1943-1945 роках, колишні в’язні нацизму чекали перемоги, тому і зараз нам потрібне звільнення наших земель і людей», – написав Віктор Григорович 1933 року народження.

«Сини наші!!! Материнську любов передаю Вам. Господь нехай свою руку покладе на ваші рани, щоб вони скоріше загоїлися, повертайтеся в родину здоровими і радісними», – говорить старенька мати.

Також на зустрічі говорили про те, що кожен із нас має завжди пам’ятати про ту вічну любов, яку проявляє до нас Христос.

«Особисто я не перестаю ними захоплюватися, цими «людьми літнього віку». Незважаючи на всі випробування, які випали на долю цього покоління, вони зуміли зберегти людяність і любов у своїх серцях. Познайомившись із ними ближче, розумієш, наскільки цінними вони є для нас та нашого покоління. Важливим є кожен спогад. Від них ще так багато ми маємо і можемо почерпнути для себе… Їх не зламали ні минулі негаразди, ні сьогоднішні проблеми», – підсумовує соціальний працівник «Карітас-Київ» Оксана Василівна Толмачова.

Прес-служба БФ «Карітас-Київ»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *