D18A8961-EA56-4BEB-BDB8-1245B9648A5C_cx0_cy7_cw0_w1023_r1_s

Вишкіл військових капеланів на Яворівському полігоні

Львів – Військові капелани Збройних сил України вперше проходять навчання на Яворівському полігоні. Всі вони від перших днів бойових дій працювали на Донбасі волонтерами. І вже півроку служать як військові капелани – офіційно у ЗСУ. Що змінив такий статус? Які проблеми допомагають вирішувати військовослужбовцям представники церкви?

ВІДЕО

Замість вбрання священика – військова форма. На ній написано «священик» та ім’я або ж просто «військовий священик». Військові капелани відрізняються від звичайних військовослужбовців Збройних сил ще й тим, що не мають зброї.

​Отець Тарас Коцюба від перших днів бойових дій їздив із волонтерами на кілька днів на Донбас. Там проводив богослужіння для бійців, розмовляв з ними, старався зрозуміти і допомогти людині словом. Півроку тому підписав трудову угоду зі ЗСУ і служить тепер у 15-му артилерійському полку як військовий капелан, отримує офіційно зарплату від держави.
Краще, що нас перевели у ЗСУ. Я прив’язаний до одного підрозділу. Я їду на чітко визначений період. Можу собі щось спланувати. Армія сьогодні готова утримувати мою родину
Тарас Коцюба

«Краще, що нас перевели у ЗСУ. Чи мене зв’язує? Так, це мене дисциплінує. Тепер я знаю, коли я їду в зону бойових дій, я прив’язаний до одного підрозділу, я не зустрічаю нових людей, не їжджу по всій території. Є люди, які знають мене, я знаю їхні потреби, і коли їду, я вже готовий до того. Друге позитивне – що я їду на чітко визначений період, на скільки в’їжджає мій підрозділ, з ними повертаюсь. Можу собі щось спланувати. Армія сьогодні готова утримувати мою родину», – каже священик.

Отець Тарас разом із майже тридцятьома військовими капеланами з різних бойових підрозділів проходить двотижневий вишкіл – психологічну, правову підготовки, вивчає основи тактики, щоб розуміти дії бійців і захистити себе під час обстрілів, вивчає мінну безпеку, а також надання першої медичної допомоги. Адже вже не раз доводилось виносити поранених із бойових позицій.

Тарас Коцюба

Тарас Коцюба

Бували різні ситуації, я свою аптечку вже кілька разів оновлював, старався завжди у критичних ситуаціях бути поруч із медиками, щоб їм допомагати. Я не можу брати у руки зброю. Але я можу бути поруч
Тарас Коцюба

«Бували різні ситуації, я свою аптечку вже кілька разів оновлював, старався завжди у критичних ситуаціях бути поруч із медиками, щоб їм допомагати. Я як капелан у таких критичних ситуаціях мушу знати своє місце, що можу робити. Я не можу брати у руки зброю. Але я можу бути поруч із тими, хто мене захищає, допомагати їм. Я можу бути водієм, біля санінструктора, виконувати те, що мене попросять, те, що не заперечує моє покликання як священика», – зауважив Радіо Свобода отець Тарас Коцюба.

Для нього важливо, щоб головною мотивацією служити у ЗСУ для людини було не матеріальне забезпечення, а почуття обов’язку і патріотизму. Високе матеріальне забезпечення, соціальний пакет, звісно, мусять бути теж, каже він.

Завдання у капеланів спільне

Серед військових капеланів – представники різних церков, але їх об’єднує спільна справа. «Наше завдання допомогти духовно нашим хлопцям, щоб вони розуміли, що захищають нашу батьківщину, щоб не опускали рук», – говорить військовий капелан Олександр Довгий із Херсонщини. Щойно Крим був анексований – із перших днів пастир працював волонтером. Його сім’я сприйняла такий вибір із розумінням.

Олександр Довгий

Олександр Довгий

Не лише одружені священики служать капеланами в українському війську. Монаше облачення на військову форму тимчасово змінив ієромонах Платон. Нині він – капелан 53-ї бригади, яка зараз виконує бойові завдання на Донбасі.

Платон

Платон

У кожного є свої проблеми, але там вони у кілька разів більші, бо боєць у постійній напрузі, у нього душа неспокійна за те, що тут, на місці, і що є вдома. Якщо вдома якісь проблеми, то це збільшується у сто разів, порівняно зі здоровою людиною
Ієромонах Платон

«Наше завдання – разом працювати. Ми – у списках особового складу. У мене у бригаді більше східняки – Харків, Дніпро. Переважно російськомовні люди за Україну, вони розуміють, що таке Україна, цінують і захищають. У кожного є свої проблеми, але там вони у кілька разів більші, бо боєць у постійній напрузі, у нього душа неспокійна за те, що тут, на місці, і що є вдома. Якщо вдома якісь проблеми, то це збільшується у сто разів, порівняно зі здоровою людиною», – говорить монах-капелан.

На початку збройного конфлікту на сході України, у 2014 році, представники церкви зіштовхнулися з такими проблемами у війську як пияцтво, з випадками самогубства, емоційними зривами. Адже серед мобілізованих чоловіків було чимало неготових до служби. І саме їм була потрібна найбільша увага і підтримка. На сьогодні всі ці проблеми присутні, але не настільки гостро, як чотири роки тому, говорять військові капелани. Адже у військо прийшли кваліфіковані і мотивовані люди. Обличчя української армії змінилось, попри те, що є чимало невирішених проблем.

Найбільша проблема з сім’ями і те, що у Збройних силах плинність кадрів. Війна приносить біду, багато родин розпадається
Володимир Янчук

«Спочатку, коли всіх під мобілізацію підгрібали, то були проблеми з самогубством і пияцтвом. Бо люди були просто неготові. Чимало пішли з патріотичних почуттів, а хтось відкуповувався, і брали ту масу, яку могли взяти. Я не скажу, що зараз пияцтва немає, але воно не в таких масштабах, як було. Самогубства присутні, але не у таких масштабах. Різна реакція у кожного на передовій на обстріли. Найбільша проблема з сім’ями і те, що у Збройних силах плинність кадрів. Війна приносить біду, багато родин розпадається. Цивільні, які того не пройшли, не розуміють», – розповів військовий капелан 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Володимир Янчук із Житомира. Коли 20 років тому обрав шлях священника, отець не міг навіть уявити, що одягне військову форму і допомагатиме бійцям у їхніх духовних і моральних проблемах.

На сьогодні у Збройні сили набрали 66 військових капеланів, повідомив Радіо Свобода полковник ЗСУ Олександр Герус: «У нас цього року вводиться поетапно Інститут капеланства. Бойові бригади укомплектовані. Зараз ще запроваджується 36 посад військових капеланів бойових бригад і окремих батальйонів, і до кінця року цей процес завершимо».

Про капеланську службу торік затверджено положення, згідно з яким і працюють священики у війську. Однак військові капелани наголошують на необхідності ухвалення закону, який би чітко визначав їхній статус. Є кілька законопроектів про капеланську службу. На сьогодні військові капелани не мають офіційного статусу, але своїм обов’язком вважають бути поруч із солдатом, викликати у нього довіру, спільно будувати українську армію, а ще розуміють, що від їхнього слова залежить і те, як суспільство ставиться до українських військовослужбовців. Після тренування капелани поїдуть у військові підрозділи.

www.radiosvoboda.org

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *