V Mykhail Koltun

Звернення з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння

Високопреосвященним та Преосвященним Владикам,

священикам і вірним в єпархіях УГКЦ

з нагоди Дня особливої уваги до в’язничного служіння

“Все, що ви зробили одному з моїх братів найменших –

ви мені зробили” (Мт 25, 40)

Найменшими і неспроможними сьогодні до нашої уваги припадають люди ув’язнені, полонені і обмежені в своїх можливостях і бажаннях. І якщо ми для них відкриємо своє серце, сповнене любов’ю, –  вони знайдуть своє місце у Божій Євангелії: «Я був у в’язниці і ви мене відвідали…» (Мт 25, 37).

Упродовж тривалого часу в нас, в Україні,  триває війна. Церква заохочує всіх ревно молитися за мир,  визволення поневолених різного способу насиллям, а навіть справедливо покараних. Всі бо мають місце у милосерді Бога, Батька нашого життя, навіть, як цей «блудний син», що був прийнятий в неймовірні і люблячі  обійми. Ми не повинні засмучуватись випробуваннями та Божими допустами, але ревно і витривало молитися. Особливо звернімо увагу та молімося за тих, хто став знанно чи незнанно жертвою терору, незаконного поневолення i злочинів проти людяності.

У праці з в’язнями пенітенціарне душпастирство УГКЦ приділяє особливу увагу темі надолуження за злочини та потреб вибачення. Одним iз завдань в’язничного служіння є допомогти досягнути повного примирення з потерпілою стороною. До цієї праці Церква закликає капеланів i волонтерів пенітенціарного служіння.

Триває пенітенціарна реформа, головним гаслом якої є нові високі вимоги до професійних i моральних якостей як в’язничного персоналу, так i служби пробації. УГКЦ у гроні інших християнських Церков i релігійних організацій пропонує душпастирський супровід персоналу, щоб плекати саме такі моральні якості, які сприятимуть оздоровленню місць несвободи від явищ насилля, принижень та озлоблення. Предметом обговорення громадянського суспільства, а відтак i законодавців, мають бути зміна ставлення до персоналу пенітенціарних установ, який у важких умовах виконує відповідальну суспільну місію.

Хотів би закликати єпископів до належної підтримки пенітенціарного душпастирства в межах своєї єпархії. Капеланів, які знають тягapi злочинів, що їх носять в’язні й підтримують в них усе людяне i світле, caмі потребують підбадьорення єпископів, від імені яких вони виконують своє служіння.

Особливим даром напередодні Великого посту є Неділя прощення, яка сприяє нам в духовному приготуванні до ретельної пpaці стримання від гріхів і покути за них. Без примирення неможливе відновлення правди відносин між людьми. Примирення – це унікальна нагода запевнити собі Божу поміч у наших прагненнях, у наших стараннях, у наших бажаннях, зокрема, коли йдеться про припинення війни і встановлення як зовнішнього, так і внутрішнього миру, де б панувала справедливість, любов і старання про одного з найменших моїх. Бажаю всім внутрішнього миру, справедливості і наставлення в любові один до одного, а Бог своєю любов’ю сповнить наше життя.

†Михаїл Колтун

Керівник Департаменту військового капеланства
Патріаршої курії УГКЦ 

Відділ душпастирства

у пенітенціарній системі України

Довідка. Неділя про Блудного сина, за два тижні до Великого посту, є Днем особливої уваги УГКЦ до в’язничного служіння. Його Церква відзначає для підбадьорення і заохоти священиків і вірних до місії у в’язницях, також для підтримки капеланів і волонтерів, які спираються на молитовну і матеріальну підтримку вірних.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *